Під Петрос і до Говерли. Частина перша.

Колиба під Петросом з хорошою пічкою.

Було доволі холодно, погіршена видимість через невеликий туман і вітер зі снігом.

Піднялись швидко і без пригод. Не взяли сокиру, за що дуже пошкодували – в колибі була хороша пічка і достатньо дров.

Сходили за водою.
Зрідка пробувало розвиднітись, покаказуючи красиві пасма гір. Але потім знову затягувало сірим.
Снігу зовсім небагато, снігоступи не потрібні.
Налітали темні кольорові снігові хмари, а поруч намагалось втрутитись сонце.
Інколи з’являлись ось такі віконця, і це змушувало вибігати на вулицю в пошуках фотографій.
Гра світла і тіні.
На вечір пішли до полонини Рогнески. Гарно тут взимку.
Десь далеко сонце готується до сну.
Сонця не бачили, милувались лише його останніми променями.
Віконце.
Митці в пошуках світла.
Зима, краса, тиша і спокій.
Надобраніч, сонце.
Стара дерев’яна церква.
Вид на полонину зверху.

Instagram

A post shared by Mykhaylo Plyasun (@deviant_nul) on

#forest #carpathians #mountains #hiking #backpacking #winter #snow #fog

A post shared by Mykhaylo Plyasun (@deviant_nul) on

#forest #carpathians #mountains #hiking #backpacking #winter #snow #fog

A post shared by Mykhaylo Plyasun (@deviant_nul) on

#carpathians #mountains #hiking #backpacking #winter #snow #icemelting

A post shared by Mykhaylo Plyasun (@deviant_nul) on

Наслимачилис

A post shared by Mykhaylo Plyasun (@deviant_nul) on

Продовження (частина друга).

Прокоментуйте